Менеджер це – Менеджмент організацій і адміністрування — Факультет програмної інженерії та бізнесу

Менеджмент — Вікіпедія

Ме́неджмент (або «управління») — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських, фінансових, природних і технологічних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань. За словами Анрі Файоля, «управляти — це прогнозувати і планувати, організовувати, командувати, координувати і контролювати».^[1] Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності.

Термін утворився від англійського дієслова to manage (керувати), яке, в свою чергу, походить від кореня латинського слова manus (рука). За своєю суттю термін певною мірою можна вважати синонімом терміна «управління», але останнє значно ширше.

З ґрунтовного Оксфордського словника англійської мови можна отримати такі тлумачення менеджменту:

1. спосіб, манера спілкування з людьми;
2. влада та мистецтво управління;
3. особливого роду вміння та адміністративні навички;
4. орган управління, адміністративна одиниця.

Крім визначення, пропонованого Оксфордським словником, існують інші підходи до визначення терміну «менеджмент»:

• менеджмент — це сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності;
• менеджмент — це наука про управління людськими відносинами;
• менеджмент — це раціональний спосіб управління діловими організаціями;
• менеджмент — це особлива галузь наукових знань і професійної спеціалізації управляючих-менеджерів, які складають адміністративний штат;
• менеджмент — це вміння добиватись поставлених цілей, використовуючи працю та інтелект інших людей;
• менеджмент — це функція, вид діяльності, що полягає в керівництві людьми в різнорідних організаціях;
• менеджмент — це управління бізнесом, а бізнес є унікальною, винятковою справою у суспільстві.

Менеджмент як наука виникла і розвивається в зв’язку з необхідністю пояснити,

чому та в наслідок чого процвітають чи руйнуються організації. Науковці в області менеджменту шляхом випробувань та практики в області управління методом спроб та помилок відповідають на питання: Чим виявляється успіх організації?. Відповідь на це питання дозволяє відповісти на більш прагматичне питання: Що може зробити керівник для забезпечення успіху організації?.

Організації складають основу світу менеджерів, саме в них спостерігаються процеси і стани, які є причиною існування менеджменту. Першочергова задача менеджменту полягає в створенні організаційної культури, творчого інноваційного клімату, які стимулюють працівників на нововведення.

Основні види менеджменту у суспільстві[ред. | ред. код]

Виробничий менеджмент (управління виробництвом)[ред. | ред. код]

Це комплексна система забезпечення конкурентноздатності товару, що випускається на конкурентному ринку. Вона включає питання побудови виробничих і організаційних структур, вибору організаційно-правової форми управління виробництвом, збуту і фірмового обслуговування товару відповідно до попередніх стадій життєвого циклу.

Фінансовий менеджмент (управління фінансами)[ред. | ред. код]

Це комплексна система стійкості, надійності і ефективності управління фінансами. Вона включає формування і планування фінансових показників з дотриманням наукових підходів і принципів менеджменту, балансу прибутків і витрат, показників ефективності використання ресурсів, рентабельності роботи і товарів.

Інноваційний менеджмент (управління розвитком і розробками)[ред. | ред. код]

Це комплексна система управління інвестиціями, що вкладаються власниками в розвиток всіх видів інновацій. Вона включає побудову організаційних структур, вибір напрямів інновацій, оптимізацію інвестицій, різні аспекти управління персоналом.

Адміністративний менеджмент — це один з напрямків сучасного менеджменту, що вивчає адміністративно-розпорядчі форми управління.^[2]

Інші види менеджменту:

Планування[ред. | ред. код]

Складання плану завжди розглядається як початковий етап процесу управління. Воно означає, що хтось повинен вирішити: що, як

, коли та ким має бути виконано. Керівництво організації повинно знайти відповіді на такі запитання:

• Де ми знаходимося в цей час? (Оцінити слабкі та сильні сторони організації у сфері фінансів, маркетингу, виробництва, трудових ресурсів).
• Куди ми хочемо рухатися? (Оцінити можливості та загрози в навколишньому середовищі: конкуренція, екологічні умови, постачання, якими повинні бути цілі та як їх досягти).
• Як ми збираємося це зробити?

Організація[ред. | ред. код]

Як тільки план складений, необхідно підготувати та забезпечити його виконання. Наприклад, якщо у вас є план побудови будинку, то організація його виконання передбачає, зокрема, підбір та розміщення відповідних робітників, придбання та доставку необхідних для будівництва матеріалів.

Мотивація[ред. | ред. код]

Мотивація — це таке регулювання спонукаючих стимулів людини, при яких виникає бажання працювати так, щоб сприяти досягненню цілей організації. Серед німців існує таке прислів’я: «Хто виробляє, той не керує, хто керує, той не виробляє». Зробити роботу якісно чужими руками — завдання не з простих. Для цього необхідні: талант, знання та вміння.

Контроль[ред. | ред. код]

Останнім етапом процесу управління є здійснення контролю, тобто порівняння фактичних результатів із запланованими.

Названі функції управління потребують прийняття рішень; для їх здійснення необхідна комунікація, тобто обмін інформацією, яка необхідна для прийняття правильного рішення.

Роль менеджменту в організації[ред. | ред. код]

Згідно з основними положеннями теорії систем, будь-який об’єкт, явище чи процес можна розглядати як систему. Під системою розуміють сукупність взаємозв’язаних в одне ціле елементів. Елемент системи — це частина цілого, яка в процесі аналізу не підлягає поділу на складові. Отже, будь-яка система:

• складається з двох або більшої кількості елементів;
• кожний елемент системи має властиві лише йому якості;
• між елементами системи існують зв’язки, за допомогою яких вони впливають один на одного;
• система не може існувати поза часом і простором. Система має часову сутність (її склад може бути визначений у кожний даний момент), а також свої межі та навколишнє середовище.

Перша особливість організації чи підприємства як системи полягає в тому, що воно — відкрита система, яка може існувати лише за умови активної взаємодії з навколишнім середовищем. Воно вибирає із проміжного та загального зовнішнього середовища основні фактори виробництва і, перетворюючи їх на продукцію (товари, послуги, інформацію) та відходи, передає знов у зовнішнє середовище. Умовою життєздатності системи є корисний (вигідний) обмін між «входом» і «виходом».

Інша особливість такої системи — її штучність. Ця система створена людиною заради її власних інтересів, передовсім спільної праці. Тому очевидною характеристикою будь-якого підприємства є поділ праці.

Розрізняють дві форми поділу праці: горизонтальну та вертикальну. Перша — це поділ праці через поділ трудових операцій на окремі завдання. Результатом горизонтального поділу праці є формування підрозділів підприємства, які виконують певні частини загального трансформаційного процесу. Оскільки роботу на підприємстві поділено між підрозділами та окремими виконавцями, хтось має координувати їхні дії, щоб досягти загальної мети діяльності.

Тому об’єктивно виникає потреба у відокремленні управлінської праці від виконавчої. Отже, необхідність управління зв’язана з процесами поділу праці на підприємстві.

Для того, щоб організація досягла своєї мети, завдання повинні бути скоординовані шляхом вертикального поділу праці. Тому управління є істотно важливою діяльністю для організації. Однак у малих організаціях часто немає чітко виділеної групи керівників. Наприклад, у невеликій крамниці, яка є власністю двох партнерів, один може приймати рішення щодо постачання, виконуючи тим самим керівну функцію протягом тижня, а другий — протягом другого тижня. Вони обидва координують свої робочі графіки, щоб забезпечити крамниці години роботи. Але обидва партнери також виконують і некерівні функції, обслуговуючи покупців, розкладаючи товари на полицях. Ні один із партнерів не вважає другого господарем чи керівником. Хоча керівні функції не виділені чітко, основна функція — координування — виконується.

Вертикальний поділ праці приводить до формування рівнів керівництва по вертикалі; деякі керівники витрачають час на координування праці інших керівників, які, в свою чергу, також координують працю інших керівників, доки, зрештою, ми не станемо на рівень керівників, які координують працю некерівного персоналу, тобто людей, які фізично виготовляють продукцію чи виконують послуги. Такий вертикальний поділ праці утворює рівні керівництва. Більшість організацій має три рівні керівництва: верхній, середній, нижній. Керівники кожного рівня виконують однакові функції. Різниця лише в тому, якого значення вони надають тій чи іншій функції. Керівники верхнього рівня приділяють плануванню та організації більше часу, ніж керівники нижчих рівнів.

Керівники верхнього рівня середніх і великих організацій концентрують увагу на плануванні майбутнього, постановці мети, визначенні курсу дій, правил і процедур їх виконання. Вони відповідають за процвітання організації і тому повинні планувати, спрямовувати та контролювати її діяльність. Менеджер середнього рівня приділяє керівництву та контролю більше часу, ніж керівник верхнього рівня. Керівники середньої ланки очолюють відділення та відділи. Вони повинні так організувати їхню роботу, щоб цілі організації були досягнуті, а її політика проводилася в життя; повинні добирати та зберігати хороших працівників. Вони відповідають за керівництво повсякденною діяльністю своїх підрозділів. До середньої ланки керівників належать керівники цехів, складів, начальники ВТК та інші. Нижній рівень керівництва — це рівень посадових осіб, які безпосередньо керують роботою своїх підлеглих. Посади менеджерів нижньої ланки такі: майстер, бригадир, керівник групи, агент з питань постачання, експедитор.

Менеджер нижнього рівня витрачає більшу частину свого часу на мотивацію та контроль підлеглих. На цьому рівні управління функції планування та організації менш важливі для менеджера, ніж функції контролю та мотивації. І все-таки більшість керівників виконує всі чотири функції управління. Слід зауважити, що ясно та чітко визначати кожний з трьох рівнів керівництва неможливо.

Критерії ефективного управління[ред. | ред. код]

Керування людьми, здійснюване менеджером, ґрунтується на ряді принципів:

1. підтримка в підлеглих почуття самоповаги. Спочатку потрібно похвалити підлеглого і тільки потім — давати вказівки щодо поліпшення роботи;
2. увага проблемам, а не особистостям;
3. активне використання методів підкріплення позитивних реакцій на бажані дії чи негативних — на небажані. На зміну поведінки людей реагувати потрібно відразу ж, тому що відстрочена реакція викликає зайву плутанину;
4. висування ясних вимог, підтримка постійного контакту з людьми, міцних зворотних зв’язків.

Ґрунтуючись на цих принципах, менеджер повинний домагатися від підлеглих бажаних результатів:

• наводити на думки тих, хто бідує лише в підказці;
• давати поради тим, хто має потребу в тому, щоб їх постійно наставляли, консультували, спонукали до дій;
• давати прямі вказівки, нагадувати про необхідність діяти некмітливим;
• у категоричній формі наказувати, наполегливо вимагати виконання від тих, хто нехтує порадами, вказівками, рекомендаціями;
• звільняти, якщо немає іншого засобу змусити людей підкорятися, і, навпаки, заохочувати за сумлінне виконання усіх вказівок керівника.

Як і з ким працювати — багато в чому залежить від особливостей характеру людей, не тільки підлеглих, але і керівників. Цей момент менеджер обов’язково повинний враховувати.

• Менеджмент: навч. посіб. / О. Є. Кузьмін, Н. Т. Мала, О. Г. Мельник, О. Р. Саніна ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 240 с. : іл. — Бібліогр.: с. 232—236 (80 назв). — ISBN 978-617-607-242-3
• Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: [зб. наук. пр.] / відп. ред. О. Є. Кузьмін. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 324 с. : іл. — (Вісник / Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; № 721). — Бібліогр. в кінці розділів.
• Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: [зб. наук. пр.] / відп. ред. О. Є. Кузьмін. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 416 с. : іл. — (Вісник / Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; № 722). — Бібліогр. в кінці розділів.
• Основи менеджменту: підручник /Ф. І. Хміль. К. : Академвидав, 2007. 576 с.
• Пєтков С. В. Проблема раціонального використання часу в управлінській діяльності як основа ефективного менеджменту в органах внутрішніх справ України / С. В. Пєтков // Право і Безпека. — 2005. — Т. 4, № 3. — С. 79-82. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pib_2005_4_3_23
• Словник термінів з менеджменту, маркетингу і товарознавства у фармації та біотехнології для студентів Інституту хімії та хімічних технологій базових напрямів 6.051401 «Біотехнологія», 6.120201 «Фармація» / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; [уклад.: Д. Б. Баранович, А. М. Кричковська, Л. Р. Журахівська, Л. І. Лубенець, О. В. Швед, І. І. Губицька, В. П. Новіков]. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 128 с. — Бібліогр.: с. 123—127 (51 назва).
• Страховий менеджмент: навч. посіб. / П. О. Куцик, Т. Г. Васильців, В. М. Сороківський, М. В. Сороківська; Укоопспілка, Львів. комерц. акад. — Львів, 2015. — 243 c. — Бібліогр.: с. 232—237.
• Туленков М. В., Чувардинський О. Г., Шайгородський Ю. Ж. Сучасний менеджмент (теорії, концепції, моделі): навч. посіб. — К.: Український центр політичного менеджменту. — 376 с.
• Кадровий менеджмент: навч. посіб. / О. О. Морушко; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів, 2014. — 173 c.

Менеджер як людина, що здійснює професійне управління. Реферат – Освіта.UA

Менеджер – це людина, що професійно займається управлінською діяльністю, що повсякденно керує функціями фірми з метою збереження її основних пропорцій; це також людина, наділена повноваженнями приймати управлінські рішення і здійснювати їхнє виконання. Метою менеджера є забезпечення стабільної конкурентноздатності фірми

У компанії він займає, по суті, положення людини, найнятої на роботу, що виконує кропітку і методичну роботу, але ніяк не власника, як деякі думають. Так як саме менеджери (керуючі) складають категорію людей, що здійснюють управління (менеджмент), те особистісні і ділові якості цих людей безпосередньо визначають сам процес господарської діяльності – виробництво, збут і т.д.

Термін менеджер трактується досить широко, тому будь-яке його визначення буде недостатньо повним. З деяким ступенем наближення можна сказати, що менеджер – це людина, що складає систему поточного і перспективного планування, прогнозування й орієнтації виробництва, реалізації продукції і послуг з метою одержання прибутку. Іншими словами, менеджер – людина, що здійснює процес планування виробництва, організацію, мотивацію і контроль для максимального швидкого досягнення цілей.

Отже, менеджер повинний мати визначені якості, манери, уміння вміло керувати трудовим колективом, найбільше повно використовувати творчі здібності кожного з працівників, забезпечуючи тим самим гнучкі реагування на вимоги замовника.

Менеджер повинний бути лідером. Головна задача менеджера — робити справу за допомогою інших людей, домагатися колективної роботи. Це значить співробітництво, а не залякування. Гарного менеджера завжди турбують і інтереси усієї фірми. Він прагне збалансувати інтереси групи, інтереси боса й інших менеджерів, необхідність виконання роботи з необхідністю знайти час для навчання, виробничі інтереси з людськими потребами підлеглих.

Менеджер повинний бути оптимістом. Оптиміст завжди охоче вислухує інших і їх ідеї, тому що він завжди чекає гарних новин. Песиміст слухає якнайменше тому, що очікує поганих новин. Оптиміст думає, що люди по перевазі готові прийти на допомогу, мають творчий початок, прагнуть до творення. Песиміст вважає, що вони ледачі, перекірливі і від них мало пуття. Цікаво, що обидва підходи звичайно є правильними.

Менеджер любить людей. Якщо робота менеджера складається в керуванні людьми, як він може виконувати її добре, якщо не любить людей. Кращі менеджери піклуються про своїх співробітників. Їх цікавить, що роблять інші. Гарний менеджер доступний і не ховається за дверима кабінету. Кращі Менеджери людяні, вони усвідомлюють власні слабості, що робить їхній терпиміше до слабостей інших.

Менеджер повинний бути сміливим. Він завжди спробує знайти новий спосіб виконати задачу тільки тому, що цей спосіб краще. Але він ніколи не робить це необґрунтовано. Якщо він дозволить комусь провести експеримент і той закінчиться невдачею, то він не складе провину на нього і не втратить у нього віру.

Менеджер має широту поглядів. Він ніколи не скаже: «Це не моя справа». Якщо очікується, що група співробітників енергійно включиться в роботу, коли виникнуть які-небудь незвичайні ситуації, потрібно продемонструвати їм, що і менеджер сам готовий узятися за нове діло, коли його про це попросять. Менеджер виявляє великий інтерес до всіх аспектів діяльності фірми. Керівник повинний бути рішучим. Менеджер завжди готовий приймати рішення. Коли є вся необхідна інформація, правильне рішення лежить на поверхні. Сутужніше, коли відомі не усі вихідні дані, а рішення все рівно необхідно прийняти.

     

Потрібно дійсна сміливість, щоб прийняти рішення й усвідомлювати при цьому, що воно може бути помилковим.

Менеджер тактовний і уважний. Основний принцип: критикувати роботу, а не людину, її виконуючу. Один мудрець сказав, що кожне критичне зауваження потрібно упаковувати як бутерброд — меж двох скиб хвали.

Справедливість — теж важлива риса менеджера. Наприклад, якщо співробітник одержує надбавку, а він нічого не зробив, щоб її заслужити, ймовірно з’явиться десяток незадоволених. Коли підлеглий робить помилку, йому потрібно вказати на неї, він повинний її визнати, а потім треба забути про це.

Менеджер завжди чесний. Бути чесним стосовно керівництва — це говорити вищестоящим менеджерам те, що їм, можливо, не завжди приємно чути. Бути чесним стосовно підлеглих — це говорити, коли вони праві, і коли вони неправі. Бути чесним — це уміння визнавати свої помилки. Не завжди легко сказати правду, не ущемивши почуття інших і не показавши безтактність, але чесність в інтересах загального блага — фірми і її співробітників — завжди повинна бути вище усього.

Менеджер честолюбний. Він радується не тільки за себе, але і за досягнення співробітників і розділяє їхній успіх. Він надихає в такий спосіб інших своїм ентузіазмом і енергією, і усі процвітають по службі.

Менеджер послідовний і скромний. Він не має потребу в лестощах навколишніх, до того ж йому не треба ховати свої помилки. Менеджер повинний бути наставником. Він допомагає своїм підлеглим розвивати в собі впевненість, любов до людей, честолюбство, ентузіазм, чесність, урівноваженість і рішучість.

Менеджер упевнений у собі. Впевненість у собі без зарозумілості, віра у свої сили без зарозумілості, віра у свої сили без зарозумілості — от відмітні риси сильного Менеджера.

Менеджер повинний ясно усвідомлювати, що такі риси поводження як увічливість, тактовність, делікатність, абсолютно необхідні не тільки для “уміння поводитися в суспільстві”, але і для звичаю життєвого буття. Не можна забувати про культуру спілкування, почутті міри, доброзичливості, потрібно цілком керувати своїми емоціями, стресами. Необхідно мати свій, але неодмінно цивілізований стиль поводження, свій, але неодмінно шляхетний образ, той самий імідж менеджера, що гарантує не тільки половину успіху, але і постійне задоволення від діяльності.

Ось основні поради менеджеру [4], що хоче стати цивілізованим і процвітаючим:

• Менеджер повинний пам’ятати, що менеджер високого класу здатний перетворювати шкідливе (явище, що заважає справі) у корисне (що допомагає досягненню мети).
• Менеджер повинний виробити звичку: усі, з чим ви зіштовхуєтеся, розглядати з погляду користі вашої справи.
• Виконувати обіцянки в термін. Якщо не змогли виконати — не виправдуйтеся, а визначите новий термін і стримаєте слово, нехай із запізненням.
• Бути уважним і об’єктивним до “марних” пропозицій.
• Відхиляти непотрібні пропозиції, але тактовно і чемно.
• Будучи упевненим у собі, уникати бути самовпевненим, самовпевненість — передумова використання не кращих прийомів і методів у роботі.
• Менеджер повинний пам’ятати, що ніщо так не компрометує підприємця, як його розгубленість.
• Щоб ефективно підкоряти, треба вміти підкорятися, хоча б обставинам.
• Виховувати підлеглих ненав’язливо, але вірно, заохочувати їхню плідну працю й ініціативу.
• Ніколи не забувати, що ваша думка зовсім не завжди гарна, є й інші думки, аж ніяк не гірші.
• Керуватися в роботі трьома “не”: не дратуватися, не губитися, не розпорошуватися.
• Бути терпимим до недоліків людей, якщо ці недоліки не заважають вашому бізнесу.
• Хвалити на людях, заохочувати віч-на-віч.
• Уміти слухати, мати нескінченне терпіння.
• Надавати співробітникам максимум волі для досягнення цілей підприємства.

На думку закордонних експертів поводження менеджера повинне відрізнятися: деякою агресивністю, наполегливістю, готовністю до сприйняття і передачі інформації, раціональністю, груповою роботою, гумором, прагненням до встановлення контакту, самоконтролем, впевненістю в манері поводження, позитивним відношенням до змагальності, але природною орієнтованістю на досягнення поставлених цілей.

Отже, у число найбільш важливих здібностей менеджера, що розуміються як: сполучення знань, поводження і досвід, входять: уміння реалізувати, уміння делегувати повноваження і відповідальність, здібності до організації і мотивації групової роботи, установленню пріоритетів, самопізнанню і самооцінки, переконанню, аналітичному мисленню, розпізнанню найбільш істотних факторів, системності, обробці і формування інформації, розробці програм, виявлення тенденцій, розподіл зусиль і часу.

Список використаної літератури

1. Анискин Ю. П. Общий менеджмент: Учеб. по общей теории менеджмента. — М.: РМАТ, 1999. — 120 с.
2. Веснин В. Р. Основы менеджмента: Учебник. — М.: Триада Лтд., 1998.-384 с.
3. Глухов В. А. Основы менеджмента: Учебно-справочное пособие. — СПб.: Специальная литература, 2000. — 325 с.
4. Грейсон Дж. Младший, О’Делл К. Американский менеджмент на пороге XXI века / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1997. — 320с.
5. Гроув Э. С. Высокоэффективный менеджмент / Пер. с англ. — М.: Информ. -издат. дом «Филинъ», 1996. — 280с.
6. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств.-К., 2001.
7. Критический анализ теории и практики менеджмента / Пер. с нем.; Под общей ред. П. Ф. Почкина, Г. А. Шпилько. — М.: Прогресс, 1996.-432с.
8. Стэк Д. Большая игра в бизнес. — М., 1999.
9. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика фінансового аналіза.-М, 2001.
10. Японский менеджмент: Конспект лекций по теории управления.-М, 1998.-203 с.

18.01.2011

Менеджер – професія нашого часу

 

Наш бурхливий час, коли економіка набирає обертів, вимагає енергійних і багатогранних професій. До таких належить одна з найбільш високооплачуваних та складних спеціальностей – менеджмент. Про те, хто ж такий менеджер, і чи кожна людина може працювали за цією спеціальністю розповіла директор Інституту менеджменту та бізнесу імені Б. Хмельницького МАУП доктор біологічних наук, професор Олена Вікторівна Баєва.

 

— Що означає слово менеджмент? Яке його походження?

Існує кілька тлумачень походження слова “менеджмент”. На думку одних — це слово походить від англійського Manage – управляти, яке у свою чергу запозичило свій корінь від латинського Manus – рука . Тобто рукою вказують напрям в якому потрібно рухатись.

На думку інших — слово “менеджмент” утворилося від італійського manegio/maneggiare та французького manege, що означає «арену, по якій бігають по колу коні, які підганяються довгим хлистом шталмейстера».

Сучасних визначень менеджменту дуже багато. Найчастіше менеджмент розглядається як сукупність функцій, орієнтованих на ефективне використання людських, матеріальних та фінансових ресурсів із метою досягнення цілей організації.

Мені особисто найбільш до вподоби вислів однієї з засновників наукового менеджменту Мері Паркер Фоллет, яка писала, що менеджмент – це мистецтво добиватись успіху через керівництво людьми.

Широко відомий вислів Карла Маркса: “Окремий скрипаль сам управляє собою, оркестр потребує диригента.” Часто особу менеджера ототожнюють із диригентом. Він не вміє так професійно грати як скрипаль або віолончеліст. Він не вміє писати музику як композитор. Проте, геній музикантів та композитора ми можемо почути тільки завдяки кропіткій праці та таланту диригента.

Успіх організації ми пов’язуємо з ім’ям та діяльністю менеджерів. Вони формують цілі організації, забезпечують її ресурсами, планують і здійснюють контроль, приймають рішення й організують діяльність. Особистість менеджера – це головний фактор забезпечення ефективного розвитку фірми.

Сучасний менеджер виступає в декількох іпостасях.

По-перше, це — управлінець, наділений владою, що керує великим колективом людей.

По-друге, це — лідер, спроможний вести за собою підлеглих, використовуючи свій авторитет, високий професіоналізм, позитивні емоції.

По-третє, це – людина, яка має певні комунікативні здібності, що постійно встановлює контакти з партнерами і владою, що успішно переборює внутрішні і зовнішні конфлікти.

По-четверте, це – людина, яка наділена стратегічним мисленням, може формувати цілі, основні види діяльності та напрямок «основного удару», визначати союзників і супротивників, власні переваги та напрямок їх використання.

По-п’яте, це — новатор, що розуміє роль науки в сучасних умовах, що вміє оцінити і без зволікання впровадити у виробництво той або інший винахід або раціоналізаторську пропозицію.

По-шосте, це людина, яка має високий рівень культури, чесна, рішуча за характером й у той же час розважлива. В практичному менеджменті не аби яке значення набуває терпимість, розуміння, що не всі люди однакові.

В сьоме , це -вихователь, що володіє високими моральними якостями, спроможний створити колектив і спрямовувати його розвиток, формувати організаційну культуру організації.

— Якими людськими якостями має володіти менеджер?

Ідеальний образ сучасного менеджера передбачає наявність у людини відповідних якостей та вмінь. Якості менеджера – сукупність характеристик менеджера, обумовлених такими чинниками як генотип людини; вплив соціуму; освіта; досвід.

Генотип людини є підґрунтям для формування таких якостей як здатність до ризику; лідерські якості; стресорезистентність. Якщо уважно поспостерігати за грою дворічних дітей в пісочниці, то безпомилково можна визначити майбутнього лідера. Лідери не тільки нав’язують свою волю та погляди, змушують йти за собою, вони й забезпечують соціальний захист. Оскільки лідерство закладено біологічно, то воно зустрічається навіть у тварин. Наприклад, якщо стаю рибок з акваріуму поділити на дві частини і розселити в два акваріуми, то в одному акваріумі рибки залишаться в зграї, в іншому розпливаються по всьому акваріуму. Там де лідер, ватажок, там і зграя.

Навіть в тваринному світі на лідера покладається більше відповідальності, роботи, проте він має більше привілеїв. Прикладом групового лідерства у тваринному світі може служити гусяча зграя. Плескаючи крилами кожний гусак створює додаткову піднімальну силу для наступного за ним у зграї гусака. Тому на лідера випадає більша частка фізичної роботи, він також обирає напрям руху. Проте, коли зграя відпочиває, то кожний гусак тягне лідеру найжирнішого черв’ячка. Найчарівніша гуска приділяє всю увагу саме йому.

Посада керівника, особливо топ-менеджера передбачає велику затрату енергії психічної емоційної.

Із задатками лідера народжуються. Проте, не кожний лідер за генотипом стає лідером в житті. Виховання та освіта відіграють не останнє значення.

Вплив соціальних факторів обумовлює формування таких якостей менеджера як відповідальність; прагнення до професійного зростання; авторитетність; внутрішній контроль; толерантність. Соціум формує наступні моральні якості менеджера : патріотизм; національна свідомість; державницька позиція; інтелігентність; людяність; порядність; почуття обов’язку; громадянська позиція; чесність; доброзичливість.

Менеджер має мислити масштабно, перспективно. Управлінці можуть демонструвати прекрасні результати і водночас погубити всю компанію, якщо їхня робота не орієнтована на майбутнє. Зрозуміло, компанія повинна отримувати прибуток, але вона повинна отримувати прибуток як можна довше. Якщо ви станете думати тільки про прибуток, ви не побачите можливостей, що відкриваються попереду. Мислення менеджера постійно повинно тренуватися на масштабність.

Освіта та досвід надають людині спеціальних знань, умінь та навичок.

 

— Чи кожна людина може стати менеджером?

Це питання потрібно поставити під трошки іншим кутом. Чи потрібно кожному випускникові середньої школи ставати менеджером тільки тому, що ця професія користується в наш час високою популярністю.

На жаль вищі школи більшості країн при вступних іспитах враховують незалежне тестування знань абітурієнтів з тих або інших предметів, і зовсім не зважають на здатності людини. Наприклад, в проекті Наказу МОН України про умови прийому до ВНЗ України, зазначалось, що абітурієнти з менеджменту мають проходити конкурсза сертифікатами Українського центру оцінювання якості освітиз математики та іноземної мови. Одна дисципліна вимагає здатностей до логічного мислення, інша – доброї пам’яті. Проте, жодна з них не визначає лідерські якості, комунікативні здібності, тобто ті якості, що будуть потрібні в кар’єрі менеджера.

МАУП – один з не багатьох ВНЗ, в якому пропонують перш ніж вступати на певну спеціальність пройти психологічне тестування, визначити свої здібності. Проконсультуватись з психологами, фахівцями, а потім вже обирати спеціальність. Щаслива людина – це людина, що реалізувала себе. Потрібно не боротись з власним генотипом, а робити його помічником. Вибір майбутньої професії – це друге народження.

Це особиста, а може не тільки особиста трагедія, коли зовнішнє оточення висуває до людини вимоги, що суперечать її генотипу, її фізіологічному типу особистості. Така людина може на межі своїх можливостей непогано виконувати свої функціональні обов’язки, проте ніколи не стане реалізованою, самодостатньою, щасливою…

Засновник і директор канадського інституту стресу Ганс Сел’є розрізняв два типи людей. Перший тип «скакові коні» прекрасно почувають себе в стресовій ситуації, вони можуть бути щасливі тільки при швидкому, динамічному типі життя. «Черепахам» для щастя потрібні спокій, тиша, сприятлива обстановка — усе те, що наводило б нудьгу й було б нестерпно для людей, що належать до першого типу. Сам Сел’є у свій книзі «Від мрії до відкриття» пише, що йому важко уявити собі більше катування, ніж бути змушеним валятися на пляжі й день у день нічого не робити.

Коли в МАУП проводяться дні відкритих дверей, то велика увага приділяється особистому спілкуванню з абітурієнтами та їх батьками. Особливу увагу ми наголошуємо, що обрати потрібно спеціальність по душі, щоб кожний день з радістю йти на роботу.

— Які особливості характеру притаманні менеджеру?

Свій час потребує свого лідера. На кожному етапі розвитку організації виникає потреба в різних менеджерах, які мають різні особливості характеру.

Навіть одна організація потребує різних керівників і холериків, і флегматиків, і сангвініків. Головне щоб вони працювати єдиною командою. Звичайно, що менеджер має мати добрі комунікативні здібності. Коли розмовляєш з роботодавцями, то вони кажуть, що вони готові навчити технології, іноземній мові, різним комп’ютерним програмам для економічного аналізу. Єдиною і часто основною вимогою стає комунікативність майбутнього спеціаліста.

Звичайно, щось людина має від Бога, чомусь її можна навчити. В здобутті комунікативних навичок найбільш важливий досвід. При підготовці майбутніх менеджерів в Українсько-Російському інституті менеджменту і бізнесу ім. Б.Хмельницького при МАУП особливу увагу ми приділяємо саме формуванню комунікативних навичок.

По-перше, активно впроваджуємо в практику навчання інтерактивних методів.

По-друге, це – практична підготовка студента.

По-третє, участь в студентському житті, поза навчальному процесі. КВК, конкурси красуні МАУП та лицаря МАУП, творчі вечори, круглі столи — це не тільки організація вільного часу студента. Це ще можливість навчитись виступати на сцені, перед великою кількістю людей й тримати їхню увагу.

Крім комунікативних здібностей в сучасному менеджменті особливого значення набуває творчий підхід до справи. Менеджер завжди має бути особистістю, мати спеціальні знання і володіти здібністю використовувати їх у повсякденній роботі управління організацією. Здібності до керівництва обумовлені наявністю таких особистих цінностей і чітких особистих цілей, як: здатність управляти самим собою, уміння навчати і розвивати підлеглих, формувати ефективні робітничі групи, бачити перспективи та реалізовувати їх. І звичайно, це стратегічне мислення. Відомий хокеїст Грецькі на питання щодо секрету свого успіху відповів: «Я завжди бачу, де має бути шайба й встигаю на місце за секунду до неї».

— Які знання потрібно здобути майбутньому менеджеру в процесі навчання?

Звичайно, що окрім переліченого вище для сучасного менеджера важлива якісна фахова підготовка.

Протягом навчання в МАУП студенти вивчатимуть майже 60 навчальних дисциплін, які умовно можна об’єднати в кілька блоків.

До першого блоку належать нормативні гуманітарні навчальні дисципліни, які спрямовані на розширення світогляду людини, розвиток особистості. Серед них можна назвати історію, філософію, психологію, політологію, релігієзнавство. Особлива увага приділяється вивченню двох іноземних мов.

Другий блок — це фундаментальні економічні дисципліни, до яких належать мікро — та макроекономіка, економіка підприємства, фінанси, бухгалтерський облік, міжнародна економіка та ін. Їх вивчення забезпечує формування базових економічних знань, умінь та навичок.

Третій блок складають професійно орієнтовані дисципліни. Вони спрямовані на професійну підготовку студентів, формування у них управлінського способу мислення. Це, насамперед, менеджмент, маркетинг і низка спеціальних дисциплін, таких як управління персоналом, операційний менеджмент, інноваційний менеджмент, управління проектами, конфліктологія, інвестиційний менеджмент, стратегічний менеджмент, ситуаційний менеджер, методи та технологія прийняття управлінських рішень тощо.

В залежності від обраної спеціалізації студенти опановують цілу низку навчальних дисциплін, вивчають специфіку технології, організації та управління в обраній галузі. На сьогодні найбільшим попитом користуються такі спеціальності як Менеджмент підприємницької діяльності, Економіка та управління бізнесом, Менеджмент туризму та готельного бізнесу, Медичний та фармацевтичний менеджмент, Екологічний менеджмент, Будівельний менеджмент.

Таким чином, Менеджер організацій — це унікальна професія. Менеджер – це найманий професійний управляючий підприємства; фахівець в області управління виробництвом. А менеджмент – це управління, завідування, організація, сукупність сучасних принципів, методів, коштів і форм управління виробництвом і збутом продукції з метою підвищення їхньої ефективності й збільшення прибутку. Ця професія вимагає постійного вдосконалювання знань, розвитку практичних навичок швидкого реагування на всі зміни, що відбуваються, підвищеного інтересу до самоосвіти, високого рівня самодисципліни. Саме професіоналізм, відповідальність, ініціатива й заповзятливість менеджерів здатні у будь-якій складній ситуації забезпечити підприємству успіх і прибуток, високу ефективність реалізованої практичної діяльності.

Тож, якщо ви відчуваєте у собі цей потенціал – на вас чекає цікава і перспективна професія.

МЕНЕДЖЕР ЦЕ | ПРОСТИМИ СЛОВАМИ

У пошуках роботи молоді люди можуть побачити вакансію менеджер, це нове слово яке визначає діяльність різних людей: топ-менеджер, менеджер, менеджер продажів, інші менеджери ─ сучасна спеціальність, яка потрібна на ринку. Існують певні вимоги до роботи в цій спеціальності, так як вона пред’являє до людини свої вимоги, які виражаються в розумі і його характері.

Є багато причин, за якими сучасне виробництво не може обійтися без менеджерів, і поняття менеджер, це хто, стає актуальним у виборі професії. Молоді люди цікавляться можливістю навчання на менеджера. Розглянемо, хто такий менеджер і його обов’язки.

Хто такий менеджер і чим він займається

Для повного розуміння питання фахівці дають визначення процесу управління як менеджмент підприємства, ─ а менеджер, це людина, керуючий цим процесом. Якщо подивитися в історію будь-якого підприємства або компанії управлінський апарат завжди був, але в сучасній дійсності цей процес називається по новому ─ менеджмент, простими словами менеджер, це управлінець компанії або підприємства.

Причина появи заміни слова управління на менеджмент, на думку фахівців, це перехід до ринкових відносин, коли від персоналу керівного підприємством потрібні нові підходи, необхідний лідер, він же менеджер, який може генерувати нові ідеї розвитку виробництва, направити діяльність співробітників для досягнення поставлених цілей.

Сучасний керівник виробництва, це:

1. Хороший організатор.

2. Людина вміє управляти персоналом підприємства для отримання планованого прибутку.

3. Домагатися ефективних продажів при мінімальних витратах на придбання ресурсів необхідних для випуску продукції.

4. Мати здатність підбору співробітників на підприємство або в компанію.

5. Мати вміння навчити персонал роботі, пояснити обов’язки кожного працівника підприємства, вести контроль їх трудової діяльності.

6. Виконувати взаємний зв’язок між підприємством і середовищем, в якій воно працює.

7. Вміти морально і матеріально підтримати корпоративні відносини, створювати гарну робочу атмосферу.

8. Переривати «панібратство» в роботі, підтримувати дисципліну на робочому місці.

9. Бути представником підприємства або компанії на різних виставках і професійних майданчиках.

Існують різні менеджери на підприємстві, компанії, які займаються різними обов’язками, виконують різні за функціями роботи. Якщо розглядати менеджера з економічного погляду ─ директор підприємства або керівник компанії, які є топ-менеджер, але є і багато інших фахівців цієї професії.

Класифікація менеджерів

Розглядаючи хто такий менеджер, необхідно відзначити, що він підрозділяються або класифікуються за виконання своїх обов’язків, це: топ-менеджер, менеджер середньої ланки, менеджер по спеціалізації. Якщо говорити «спрощено», то менеджер, це фахівець вузького спрямування, які є на виробництві або в компанії, а саме:

1. Менеджер продажів має в своїх обов’язках відповідальність за реалізацію продукції підприємства, а саме:

• складання бази потенційних клієнтів;

• організація контактів між партнерами, між продавцем і покупцем;

• проведення переговорів з потенційними покупцями, укладати угоди і договори, контракти;

• вміти домовлятися з клієнтами, пропонуючи їм вигідні умови, пільги покупки.

Робота менеджера продажів винагороджується в прямій залежності від кількості проведених операцій, успішного продажу продукції, людина, що працює за цією спеціальністю має бути:

• освіченим фахівцем, розбирається в питаннях продажу товару, коректним;

• мати стійкість до стресових ситуацій;

• вітаються якості мобільності і комунікабельності;

• необхідно бути готовим працювати тривалий час без вихідних днів.

2. Робота офіс менеджером на увазі з грамотним функціонуванням офісу компанії, його обов’язки, це:

• забезпечення комфортної роботи інших співробітників від наявності води і канцелярських товарів;

• спостереження за зовнішнім станом офісу, облагороджування інтер’єру приміщень;

• вміти співпрацювати з менеджером продажів.

Робота офіс менеджера винагороджується обумовленої з топ менеджером ставкою, але не виключаються преміальні винагороди від керівників підприємства або компанії за його внесок в роботу колективу в цілому.

3. Менеджер, що працює по персоналу, має широкі повноваження, а саме:

• виконувати підбір кваліфікованого персоналу на підприємства;

• розглядати резюме потенційних кандидатів на посади в компанії;

• призначати дати співбесіди з кандидатами на роботу;

• відслідковувати на підприємстві достатність вакансій по необхідним спеціальностями;

• робота з ЦЗН в регіоні, розміщувати оголошення про найм співробітників;

• проводити особисті зустрічі з людьми бажаючими працювати на підприємстві або в компанії;

• проводити підбір тестового матеріалу і тестування кандидатів;

• проводити заходи щодо підвищення кваліфікації працівників підприємства, тренінги для менеджерів.

Винагорода за працю менеджер, який працює з персоналом, отримує за домовленістю з керівництвом у вигляді фіксованого окладу, але є преміальні виплати за якісну працю.

4. Менеджер реклами, простими словами, це людина в залежності від виду діяльності компанії чи підприємства та форми власності може займатися такими, це:

• пошук рекламодавців для розміщення інформації на майданчиках організації, робота в інтернеті;

• проводити рекламні дії по позиціонуванню продукції, що випускається на ринку і показу її потреби для суспільства;

• вміти працювати з представниками друкованих видань, телебачення, просувати і бути в «курсі» руху товару на ринок збуту;

• контактувати з рекламними агентами друкованих видавництв, створювати макети реклами.

Винагороджується праця менеджера реклами, обумовленої з керівництвом ставкою і відсотком від проведених операцій.

Які потрібні якості в роботі менеджера

Розглядаючи питання, хто такий менеджер, необхідно зупинитися на особистісних якостях

обов’язки і вимоги, робота, зароботок, кар’єра

Менеджер – це керівник компанії або підприємства, на якого покладена організація її роботи: керівництво виробничою діяльністю, координація товарообігів, співробітниками управління. Представників цієї посади прирівнюють до керівного складу.

Головна мета менеджера – управління та контроль.

Різновиди

Менеджер з продажу – працює на максимізацію зростання продажів, привертає нових партнерів і направляє наявних на спільну ефективну роботу. Вміло оперує знаннями техніки продажів.

Менеджер з туризму – займається пошуком людей, які бажають відправитися в туристичну поїздку. Він організовує перевезення, співпрацює зі страховиками, аналізує ринок туристичних послуг, консультує клієнтів.

Менеджер з персоналу – веде кадрові питання: оформляє документацію при прийомі і звільненні персоналу, складає графік відпусток, створює накази про заохочення і покарання, підвищує кваліфікацію співробітників, видає направлення на проходження медичного огляду. Така людина має добре знати діловодство та трудовий кодекс.

Офіс-менеджер – організовує продуктивну управлінську діяльність і веде необхідну документацію. Він є правою рукою Генерального директора і виконує всі його доручення: приймає телефонні дзвінки, займається одержанням та розсилкою кореспонденції, оформлює розпорядження і накази, веде і готує протоколи нарад, організовує ділові зустрічі і переговори, контролює роботу обслуговуючого персоналу.

BTL- менеджер – працює над просуванням торгової марки шляхом проведення рекламних акцій.

Бренд-менеджер – розкручує, позиціонує і робить впізнаваною торговельну марку зручним для нього способом. Це творчі люди, які постійно вдосконалюють свої знання.

SMM-менеджер – працює над просуванням web-сайтів, товарів чи послуг за допомогою соціальних мереж, блоґів, Інтернет- ресурсів. Фахівець в цій сфері веде проекти, займається моніторингом конкуренції, налагодженням комунікації.

Контент-менеджер — створює, поширює і курирує контентом, редагує сайти. Його основне завдання – наповнити сайт цікавою і легко сприймається інформацією: текстом, зображеннями, графіками.

Історія професії

Для того, щоб краще зрозуміти походження професії, потрібно зафіксувати, що менеджер – це, насамперед, керівник та керівник. Потреба в таких фахівцях виникла з появою виробничі підприємства і необхідністю розподілу обов’язків між співробітниками.

Історії відомі випадки, коли менеджери рятували компанію від банкрутства і підвищували вартість акцій до надзвичайних сум.

День менеджера припадає на 1 листопада. Однак дата його святкування не є офіційною.

Плюси і мінуси

В професії менеджера є багато привабливих моментів, але і негативних сторін теж вистачає.

До сильній стороні посади приписують:

• затребуваність професії в усіх сферах;
• можливість просування по кар’єрних сходах;
• шанси побувати у відрядженні за кордоном за рахунок компанії;
• наявність цікавих зустрічей та знайомств.

Негативні сторони полягають в наступних факторах:

• працювати потрібно швидко і часто без відпочинку;
• зарплата залежить від результату продажів;
• монотонна і одноманітна робота;
• часто доводиться нервувати.

Вимоги до професії

Роботу менеджера роботодавці готові віддати людям, які відповідають наступним умовам:

• вік: 25-35 років;
• вища освіта;
• досвід роботи не менше 5 років;
• вміння вести переговори, проводити презентації, сформувати комерційні пропозиції;
• робота з комп’ютером.

При співбесіді необхідно показати наявність:

• здорового глузду;
• знання справи;
• впевненості в собі;
• високого загального рівня розвитку;
• вміння закінчувати початі справи.

Обов’язки менеджера

До числа основних функцій менеджера відноситься:

• підбір кваліфікованих фахівців, які будуть ефективно працювати на благо підприємства;
• мотивація персоналу до збільшення працездатності;
• складання і реалізація планів, укладення договорів, контрактів, угод;
• контроль за якістю продукції, робота над збільшенням продажів;
• раціонально використовує матеріальні і трудові резерви;
• вивчення потреб покупців, проведення переговорів з партнерами по бізнесу.

Досвідчений менеджер може відстежити ситуацію всередині компанії і за її межами і на основі своїх спостережень приймає рішення щодо досягнення поставлених цілей.

Відповідальність менеджера

Менеджер несе моральну відповідальність за:

• якість;
• терміни;
• бюджет;
• за те, щоб клієнти залишилися задоволені.

Як такої матеріальної відповідальності посада не передбачає: якість роботи впливає на процвітання компанії, а значить і на заробітну плату кожного працівника.

Правопорушення, скоєні в процесі трудової діяльності можуть призвести до кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Повноваження

Менеджер має право:

• вирішувати, хто буде працювати в його команді, а хто немає;
• вивчати проектні рішення компанії щодо своїх питань;
• доповідати вищому керівництву про виниклі труднощі і пропонувати шляхи їх вирішення.
• візувати документи в межах своїх повноважень;
• пропонувати поправки щодо поліпшення процесу діяльності організації.

Менеджер уповноважений вносити пропозиції про заохочення та покарання співробітників компанії.

Особливості професії менеджера

Необхідно мати здатність перетворити неорганізовану групу людей в кваліфікованих фахівців, працюють на результат. Завдання менеджера максимально підняти життєздатність своєї компанії і підвищити прибуток шляхом адаптації до зміни ситуації на ринку і швидкої реакції на нововведення.

Фундамент управління складають різні засоби і методи керівництва організацією.

Найбільш популярна на сьогодні сфера оптової торгівлі. План виконуваних продажу безпосередньо залежить від роботи менеджера і його вміння організувати збут товару.

Професійні навички та вміння

Важливо:

• вміти грамотно вести переговори, приймати і обробляти замовлення;
• знати діловодство, економіку і соціологію;
• вміти організувати людей і націлити на результат;
• навчитися швидко оцінювати ситуацію для прийняття рішення;
• освоїти техніку роботи з запереченнями;
• використовувати методи мотивації клієнта;
• розбиратися в технології оптових продажів;
• мати здатність вести і розширювати клієнтську базу;
• брати участь у презентаціях і виставках;
• освоїти первинну бухгалтерію;
• бути впевненим користувачем ПК.

Люди з профільною освітою, безсумнівно, підходять на посаду менеджера, але роботодавці воліють довіряти управління компанією кваліфікованим фахівцям з досвідом роботи.

Особисті якості менеджера

Керівниками стають люди, які наділені якостями лідера.

Їм притаманні такі риси характеру, як

• комунікабельність і уміння розташувати до себе;
• організованість і відповідальність;
• схильність до командної роботи;
• аналітичний склад розуму;
• хороша пам’ять і логічне мислення;
• стресостійкість та енергійність.

Перевагу віддають амбітним людям з величезним бажанням привести компанію та її працівників до вершини успіху.

Кар’єра менеджера

Професія менеджера на сьогоднішній день на ринку праця досить затребувана. В менеджерах потребують різні торгові та туристичні організації. Сфера менеджменту дає широкий спектр можливостей. Так, спеціаліст нижчого рівня може піднятися по службовій драбині до менеджера середньої ланки, а пізніше зайняти керівну посаду.

Кар’єру побудувати зможе кожен, хто задався метою такої.

Місця роботи менеджера

Спеціаліст – управлінець обов’язково знайде свою нішу в сфері менеджменту.

Досвідчені організатори, які хотять утвердитися на ринку товарів і послуг, потрібні в сферу :

• торгівлі і туризму;
• страхування та інформаційних технологій;
• фінансів, реклами і маркетингу.

Менеджери потрібні в HR-компанії, державні і муніципальні організації.

Скільки заробляє менеджер

На суму доходу менеджера впливає специфіка діяльності компанії і затребуваність регіону. Одні компанії платять багато, інші ще більше, а в третій організації досвідчений фахівець може працювати за копійки.

Величина окладу залежить від досвідченості спеціаліста.

Випускникам Вузів платять 330 – 660 доларів, а кваліфікований фахівець працює за 1320 -1650 доларів в місяць. І це не межа: професіонали своєї справи можуть заробляти 16500 доларів і вище.

Як стати менеджером

Для того щоб добре заробляти і працювати в престижній компанії краще володіти вищою профільною освітою. Однак наявність диплома ще не говорить про те, що людина зможе організувати роботу компанії і володіє управлінської жилкою. Однак 5-6 років навчання не проходять даром, принаймні, вони свідчать про цілеспрямованість кандидата.

На сьогоднішній день майбутнім менеджерам пропонується пройти курси з управління персоналом. На таких заняттях Ви зможете вивчити основи маркетингу і навчитеся оформляти документацію. Психологічні тренінги націлені на освоєння техніки спілкування, та запобігання конфліктам. Також на них можна навчитися ораторському мистецтву.

Деякі компанії самостійно навчають свій персонал, відштовхуючись від специфіки роботи закладу.

При влаштуванні на роботу цінується і додаткову освіту: основи маркетингу, управління кадрами, реклама, психологія.

що це за професія? Професії, пов’язані з менеджментом

Одна з найпопулярніших спеціальностей насьогодні, яку вибирають молоді люди після здобуття середньої освіти — менеджмент. Що це за професія? Ким може працювати менеджер? Поговоримо про це в даній статті.

Куди піти вчитися

Один з найскладніших питань для батьківпідлітків про те, куди віддати вчитися своє чадо після закінчення школи. Тільки один з десяти хлопців може чітко сказати, ким він хоче стати. Як правило, таких хлопців не настільки сильно цікавить заробіток, найбільше вони хочуть навчитися справі, коханому з дитинства.

Якщо ж ні молода людина, ні дівчина не знають,ким вони хочуть працювати, тоді на допомогу у виборі спеціальності приходять батьки. Вибирають найчастіше самі затребувані, на їх погляд, факультети — юриспруденцію, фінанси або менеджмент.

Які професії може обрати для себе після менеджер? Скільки може заробляти менеджер? Чи складно вчитися по цій спеціальності? Розберемося з цими питаннями по черзі.

Про професію — предмет і метод

Менеджмент — що це за професія? Як давно з’явилися менеджери, адже назва щодо сучасне? Тим часом менеджмент відноситься до однієї з найдавніших професій, відомих людині. Це термін має багато визначень, але якщо сказати коротко, то менеджмент — це управління, а менеджер — той, хто керує процесом чи об’єктом.

У всі часи будь-якому підприємству потрібен бувкеруючий, той, хто буде задавати шлях розвитку діяльності. Ця людина може не володіти професією, специфічною для цього підприємства, але має хороші знання про те, як збувати товар, вироблений на підприємстві, або як розширюватися. Діяльність менеджера на сьогодні не змінилася. Отримуючи диплом за спеціальністю «менеджмент», студент повинен володіти знаннями, які дозволять стати йому ефективним керівником.

Складне чи навчання спеціальності «менеджмент»

Що це за професія, ми вже розібралися. Чи складно буде вчитися по цій спеціальності? Безумовно, нахили у кожного свої. Так, навчання не здасться складним тим, хто має гуманітарний склад розуму, аналітичні здібності. На першому курсі обов’язкові загальні предмети на зразок вищої математики або інформатики, але опору і фізики точно не буде. Починаючи з другого курсу, студенти все більше приділятимуть увагу економічним спеціальностям. Введення в професію менеджмент також починається з другого курсу, на першому ж студенти закладуть фундамент політекономії. До закінчення університету вони отримають максимальну кількість знань про управління підприємством, процесами, людьми.

підрозділи менеджменту

На сьогоднішній день людини, який очолюєте чи інше підприємство, прийнято називати керуючим, в той час співробітники, що відповідають за діяльність тієї чи іншої служби, відносяться до категорії топ-менеджмент. Ясна річ, що чим більше підприємство, тим більше різних служб (операційних відділів або підрозділів) там може бути. Наприклад, скільки підрозділів в магазині? Прийом товару, зберігання, розміщення товару на вітрині, продаж товару, оборот коштів. Крім того, ще є бухгалтерія, яка займається податковим обліком, підрахунком заробітної плати, прибутку. Якщо ж це виробниче підприємство, то служб буде набагато більше.

Ким може працювати менеджер на підприємстві

Яке ж підрозділ може очолити менеджер? Є різні спеціальності, пов’язані з управлінням. Наприклад, фінансовий менеджмент — професія тісно пов’язана з обігом грошових коштів, їх обліком і контролем. Отримавши спеціальність з такою назвою, студент може працювати в банку, на будь-якому підприємстві в фінансовому відділі, займатися аудитом.

Дуже популярний серед студентів на сьогодні і»менеджмент організації». Що за професія? Вона носить більш загальний характер і має на увазі знання функціонування підприємства в цілому, шляхів його розвитку на внутрішньому ринку, виходу на зовнішній.

Менеджмент в спорті підходить для тих, хто захопленийтим чи іншим видом спортивної діяльності. Якщо спортсмен бажає розвитку, створити власну команду, то він може отримати таку освіту. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності дозволить фахівцеві успішно працювати на зовнішньому ринку, якщо підприємство здійснює операції, пов’язані з експортом та імпортом.

Ким може влаштуватися студент після закінчення університету

Наївно вважати, що після того, як ви отримаєтеосвіту за спеціальністю «менеджмент», вас тут же візьмуть на цікаву позицію в топ-менеджменті підприємства. Все ж загальні знання, отримані у вищому навчальному заклад

Менеджер як людина, що здійснює професійне управління. Реферат – Освіта.UA

Менеджер – це людина, що професійно займається управлінською діяльністю, що повсякденно керує функціями фірми з метою збереження її основних пропорцій; це також людина, наділена повноваженнями приймати управлінські рішення і здійснювати їхнє виконання. Метою менеджера є забезпечення стабільної конкурентноздатності фірми

У компанії він займає, по суті, положення людини, найнятої на роботу, що виконує кропітку і методичну роботу, але ніяк не власника, як деякі думають. Так як саме менеджери (керуючі) складають категорію людей, що здійснюють управління (менеджмент), те особистісні і ділові якості цих людей безпосередньо визначають сам процес господарської діяльності – виробництво, збут і т.д.

Термін менеджер трактується досить широко, тому будь-яке його визначення буде недостатньо повним. З деяким ступенем наближення можна сказати, що менеджер – це людина, що складає систему поточного і перспективного планування, прогнозування й орієнтації виробництва, реалізації продукції і послуг з метою одержання прибутку. Іншими словами, менеджер – людина, що здійснює процес планування виробництва, організацію, мотивацію і контроль для максимального швидкого досягнення цілей.

Отже, менеджер повинний мати визначені якості, манери, уміння вміло керувати трудовим колективом, найбільше повно використовувати творчі здібності кожного з працівників, забезпечуючи тим самим гнучкі реагування на вимоги замовника.

Менеджер повинний бути лідером. Головна задача менеджера — робити справу за допомогою інших людей, домагатися колективної роботи. Це значить співробітництво, а не залякування. Гарного менеджера завжди турбують і інтереси усієї фірми. Він прагне збалансувати інтереси групи, інтереси боса й інших менеджерів, необхідність виконання роботи з необхідністю знайти час для навчання, виробничі інтереси з людськими потребами підлеглих.

Менеджер повинний бути оптимістом. Оптиміст завжди охоче вислухує інших і їх ідеї, тому що він завжди чекає гарних новин. Песиміст слухає якнайменше тому, що очікує поганих новин. Оптиміст думає, що люди по перевазі готові прийти на допомогу, мають творчий початок, прагнуть до творення. Песиміст вважає, що вони ледачі, перекірливі і від них мало пуття. Цікаво, що обидва підходи звичайно є правильними.

Менеджер любить людей. Якщо робота менеджера складається в керуванні людьми, як він може виконувати її добре, якщо не любить людей. Кращі менеджери піклуються про своїх співробітників. Їх цікавить, що роблять інші. Гарний менеджер доступний і не ховається за дверима кабінету. Кращі Менеджери людяні, вони усвідомлюють власні слабості, що робить їхній терпиміше до слабостей інших.

Менеджер повинний бути сміливим. Він завжди спробує знайти новий спосіб виконати задачу тільки тому, що цей спосіб краще. Але він ніколи не робить це необґрунтовано. Якщо він дозволить комусь провести експеримент і той закінчиться невдачею, то він не складе провину на нього і не втратить у нього віру.

Менеджер має широту поглядів. Він ніколи не скаже: «Це не моя справа». Якщо очікується, що група співробітників енергійно включиться в роботу, коли виникнуть які-небудь незвичайні ситуації, потрібно продемонструвати їм, що і менеджер сам готовий узятися за нове діло, коли його про це попросять. Менеджер виявляє великий інтерес до всіх аспектів діяльності фірми. Керівник повинний бути рішучим. Менеджер завжди готовий приймати рішення. Коли є вся необхідна інформація, правильне рішення лежить на поверхні. Сутужніше, коли відомі не усі вихідні дані, а рішення все рівно необхідно прийняти.

     

Потрібно дійсна сміливість, щоб прийняти рішення й усвідомлювати при цьому, що воно може бути помилковим.

Менеджер тактовний і уважний. Основний принцип: критикувати роботу, а не людину, її виконуючу. Один мудрець сказав, що кожне критичне зауваження потрібно упаковувати як бутерброд — меж двох скиб хвали.

Справедливість — теж важлива риса менеджера. Наприклад, якщо співробітник одержує надбавку, а він нічого не зробив, щоб її заслужити, ймовірно з’явиться десяток незадоволених. Коли підлеглий робить помилку, йому потрібно вказати на неї, він повинний її визнати, а потім треба забути про це.

Менеджер завжди чесний. Бути чесним стосовно керівництва — це говорити вищестоящим менеджерам те, що їм, можливо, не завжди приємно чути. Бути чесним стосовно підлеглих — це говорити, коли вони праві, і коли вони неправі. Бути чесним — це уміння визнавати свої помилки. Не завжди легко сказати правду, не ущемивши почуття інших і не показавши безтактність, але чесність в інтересах загального блага — фірми і її співробітників — завжди повинна бути вище усього.

Менеджер честолюбний. Він радується не тільки за себе, але і за досягнення співробітників і розділяє їхній успіх. Він надихає в такий спосіб інших своїм ентузіазмом і енергією, і усі процвітають по службі.

Менеджер послідовний і скромний. Він не має потребу в лестощах навколишніх, до того ж йому не треба ховати свої помилки. Менеджер повинний бути наставником. Він допомагає своїм підлеглим розвивати в собі впевненість, любов до людей, честолюбство, ентузіазм, чесність, урівноваженість і рішучість.

Менеджер упевнений у собі. Впевненість у собі без зарозумілості, віра у свої сили без зарозумілості, віра у свої сили без зарозумілості — от відмітні риси сильного Менеджера.

Менеджер повинний ясно усвідомлювати, що такі риси поводження як увічливість, тактовність, делікатність, абсолютно необхідні не тільки для “уміння поводитися в суспільстві”, але і для звичаю життєвого буття. Не можна забувати про культуру спілкування, почутті міри, доброзичливості, потрібно цілком керувати своїми емоціями, стресами. Необхідно мати свій, але неодмінно цивілізований стиль поводження, свій, але неодмінно шляхетний образ, той самий імідж менеджера, що гарантує не тільки половину успіху, але і постійне задоволення від діяльності.

Ось основні поради менеджеру [4], що хоче стати цивілізованим і процвітаючим:

• Менеджер повинний пам’ятати, що менеджер високого класу здатний перетворювати шкідливе (явище, що заважає справі) у корисне (що допомагає досягненню мети).
• Менеджер повинний виробити звичку: усі, з чим ви зіштовхуєтеся, розглядати з погляду користі вашої справи.
• Виконувати обіцянки в термін. Якщо не змогли виконати — не виправдуйтеся, а визначите новий термін і стримаєте слово, нехай із запізненням.
• Бути уважним і об’єктивним до “марних” пропозицій.
• Відхиляти непотрібні пропозиції, але тактовно і чемно.
• Будучи упевненим у собі, уникати бути самовпевненим, самовпевненість — передумова використання не кращих прийомів і методів у роботі.
• Менеджер повинний пам’ятати, що ніщо так не компрометує підприємця, як його розгубленість.
• Щоб ефективно підкоряти, треба вміти підкорятися, хоча б обставинам.
• Виховувати підлеглих ненав’язливо, але вірно, заохочувати їхню плідну працю й ініціативу.
• Ніколи не забувати, що ваша думка зовсім не завжди гарна, є й інші думки, аж ніяк не гірші.
• Керуватися в роботі трьома “не”: не дратуватися, не губитися, не розпорошуватися.
• Бути терпимим до недоліків людей, якщо ці недоліки не заважають вашому бізнесу.
• Хвалити на людях, заохочувати віч-на-віч.
• Уміти слухати, мати нескінченне терпіння.
• Надавати співробітникам максимум волі для досягнення цілей підприємства.

На думку закордонних експертів поводження менеджера повинне відрізнятися: деякою агресивністю, наполегливістю, готовністю до сприйняття і передачі інформації, раціональністю, груповою роботою, гумором, прагненням до встановлення контакту, самоконтролем, впевненістю в манері поводження, позитивним відношенням до змагальності, але природною орієнтованістю на досягнення поставлених цілей.

Отже, у число найбільш важливих здібностей менеджера, що розуміються як: сполучення знань, поводження і досвід, входять: уміння реалізувати, уміння делегувати повноваження і відповідальність, здібності до організації і мотивації групової роботи, установленню пріоритетів, самопізнанню і самооцінки, переконанню, аналітичному мисленню, розпізнанню найбільш істотних факторів, системності, обробці і формування інформації, розробці програм, виявлення тенденцій, розподіл зусиль і часу.

Список використаної літератури

1. Анискин Ю. П. Общий менеджмент: Учеб. по общей теории менеджмента. — М.: РМАТ, 1999. — 120 с.
2. Веснин В. Р. Основы менеджмента: Учебник. — М.: Триада Лтд., 1998.-384 с.
3. Глухов В. А. Основы менеджмента: Учебно-справочное пособие. — СПб.: Специальная литература, 2000. — 325 с.
4. Грейсон Дж. Младший, О’Делл К. Американский менеджмент на пороге XXI века / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1997. — 320с.
5. Гроув Э. С. Высокоэффективный менеджмент / Пер. с англ. — М.: Информ. -издат. дом «Филинъ», 1996. — 280с.
6. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств.-К., 2001.
7. Критический анализ теории и практики менеджмента / Пер. с нем.; Под общей ред. П. Ф. Почкина, Г. А. Шпилько. — М.: Прогресс, 1996.-432с.
8. Стэк Д. Большая игра в бизнес. — М., 1999.
9. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика фінансового аналіза.-М, 2001.
10. Японский менеджмент: Конспект лекций по теории управления.-М, 1998.-203 с.

18.01.2011